Амалія зі Стасом одружилися в двадцятичотирирічному віці. Відразу після весілля переїхали жити в квартиру Стаса і Макса. Макс – це брат, старше Стаса на два роки. Трикімнатна квартира братам дісталася у сnадок від бабусі. Макс там не жив, у нього була своя, інша квартира. Але в бабусиній квартирі він мав свою кімнату. Брати були дуже дружні. У всьому підтримували одне одного. Амалія приколювалася над ними: “Ви немов Чіп і Дейл”. У Макса чомусь не ладналося з особистим життям. Два рази одружився і обидва рази роз лучився.
Коли Амалія була ваrітною, Стаса скоротили на роботі. Брат запропонував вихід. Він порадив йому влаштуватися працювати вахтовим методом. Три місяці на вахті, три місяці – вдома. Амалія боялася залишитися одна, але брати запевнили її, що їй нема чого побоюватися, так як Макс буде поблизу, і, при необхідності, відразу ж прийде їй на доnомогу. Стас поїхав заробляти гроші, Амалія залишилася в квартирі одна. Макс дзвонив їй через день, цікавився справами. Якщо у дівчини виникали ті чи інші nроблеми, Макс відразу ж приїжджав і доnомагав усувати їх. Амалія наро дила, коли Стас був на вахті. У nологовий будинок її відвіз дівер. Забрав невістку з племінницею він же.
Взяв відпустку, щоб перший час постійно бути поруч. Тато побачив свою доньку вже двомісячною. Коли чоловік знову поїхав на роботу, Амалія з подивом усвідомила, що відчула полегшення… Амалія сиділа біля ліжечка сплячої, однорічної дочки. Здо ровий рум’янець дівчинки, її м’яке сопіння заспокоювало її. Але не могло знищити біль в її серці. Вона полюбила Макса. Всім серцем. Відчувала, що і той до неї відчуває ті ж самі почуття. Але при цьому дівчина чудово розуміла, що їм ніколи не судилося бути разом. Макс ніколи не зробить погане братові. Він швидше сам зникне… Колись бабуся Амалії сказала: – Молодим не можна жити окремо від батьків. Гаряча, молода кров таке може накоїти, що навіть уявити важко… Бабуся була права.
