Я закінчила роботу і квапливо збиралася додому. Настрій був піднятим, чоловік обіцяв сьогодні влаштувати романтичну вечерю. Ми у шлюбі вже шість років, а романтика та пристрасть у наших відносинах не згасає, навпаки, таке почуття, що все з часом стає лише яскравішим. Я вже збиралася виходити з офісу, коли зателефонував мій телефон. Я спочатку дуже здивувалася.
На екрані висвітився такий самий номер, як і в мене, варто було придивитися дуже уважно, щоб виявити, що різниця полягає тільки в одній цифрі. Я навіть не одразу це помітила. Декілька довгих хвилин вдивлялася в цифри. Схаменулась, коли час очікування моєї відповіді закінчився. Не встигла я передзвонити, як дзвінок повторився. -Алло, добрий день. На іншому кінці дроту зазвучав приємний, чоловічий баритон. -Добрий вечір. -Вибачте, що турбую вас. У нас із вами практично однаковий номер, відрізняються лише однією цифрою. -Ага, я помітила.
-Я не став би вас турбувати даремно, просто ситуація дуже важлива. Мені надіслали повідомлення, але помилились однією цифрою. Чи не могли б ви його прочитати? – Повідомлення? -Так, від моєї покійної дружини. Ми разом десять років у шлюбі прожили. Вона всі ці роки була до мене дуже холодна. Я думав, що моє kохання невзаємне. А Алла просто не хотіла, щоб я прив’язувався. Вона знала, що має ваду серця. Її могло не стати будь-якої миті. Але перед смертю вона залишила мені повідомлення, однак помилилася номером. Голос чоловіка був дуже сумним. Я відкрила повідомлення. Там справді знайшлося одне від незнайомого номера. Я прочитала його в слух : -Я тебе дуже сильно люблю. Я завжди тебе kохала.
