Стара багатоповерхівка була непристосована для широкої коляски Ірини. Кожен раз вона насилу її переносила через вузький під’їзд. На щастя, цього разу не розбудила близнят. Бабусі біля під’їзду уважно дивилися їй у слід і перешіптувалися. Вони намагалися якомога тихіше, але Іра все одно почула. – Дівка начебто хороша, господиня пристойна, але чоловік її залишив. Чимось все – таки не догодила. – Неповна сім’я-це не добре, – похитала головою друга бабуся. Ірина зітхнула. Вона і сама не хотіла залишитися одна. З Павлом вони чотири роки разом прожили, але він ніколи не хотів дітей. А Іра виnадково заваrітніла.
Він просив її позбутися дитини, постійно на мізки капав. А коли з’ясувалося, що малюків двоє, то і зовсім зник. Іра сподівалася, що після народження дітей він одумається, але він так і не повернувся. Тому доводилося справлятися одній. На щастя, батьки фі нансово дуже підтримували. Іра ніколи на життя і долю не сkаржилася, але без чоловіка в будинку було непросто. Шафу вона куnила, але ніяк не могла зібрати, тому речі вже тиждень валялися на підлозі. Коли в газеті вона побачила оголошення про послуги “чоловіка на годину”, вона вирішила, що це саме те, що потрібно. Зателефонувала.
Вже через півгодини на порозі з’явився чоловік з приємною зовнішністю. Він одразу взявся за справу. З шафою впорався швидко. Діти заnлакали, а на кухні молоко закипіло. Залишивши дітей в ліжечку, Іра поспішила рятувати плиту і молоко. Коли повернулася в спальню, застала милу картину. «Чоловік на годину» грався з дітьми і розмовляв їхньою мовою, а вони відповідали і посміхалися. – А ви з дітьми добре ладнаєте, – посміхнулася дівчина. – Так, у мене у самого діти … були… Чоловік відвів погляд. Ірі стало ніяково, що вона зачепила болючу тему. Вона запросила чоловіка на чай. Виявилося, що Володимир втратив дружину і дітей через страшну пожежу три роки тому. Ніяк не може змиритися. Після тих одкровень він став часто до Іри заходити. А потім і зовсім залишився назовсім, він став відмінним батьком для близнят.
