Раніше я добре ставилася до свекрухи, вона жвава жінка, дуже активна. Завжди чимось зайнята, і пече завжди смачі речі. Я навіть називала її мамою. Але все змінилося, щойно їй виповнилося 73 роки. У неї щось з головою не так, бо вона почала нити, мовляв, скоро їй помирати, а поруч нікого немає. І так вона проїла мізки моєму чоловікові, що він тепер почав дзвонити свекрусі щодня, годинами з нею розмовляє. Спочатку він дбає про зручності та побут мами, а лише потім згадує, що в нього теж є сім’я та діти. Усі вихідні проводить лише з нею.
Я була не проти, але потім він став привозити її до нас у гості практично кожного дня після своєї роботи. А вона в мене вдома починає розповідати, що вона стара, і вже нікому не потрібна. Я не збираюся щовечора після своєї роботи вдома вислуховувати те, яка моя свекруха «бідна та нещасна». Наступними вихідними чоловік із друзями та з дружинами зібралися поїхати за місто. Зняли великий будинок, із сауною, лазнею, більярдом. Вирішили в якомусь столітті нормально відпочити.
І тут мені чоловік заявляє, що мати поїде з нами (AL/Q) . Я відмовилася їхати, і для нього це було нормально. Тоді я зателефонувала до одного з друзів чоловіка і розповіла ситуацію. Він теж був обурений тим, що разом із нашою компанією буде ще моя свекруха. Усі сидітимуть зі своїми дружинами, а він із мамою. Друг подзвонив чоловікові і вправив йому мізки. Мовляв, буде дуже незручно, якщо ми підемо в сауну, всі дружини в купальниках і тут мати 73-річна. Чоловік погодився з другом, зателефонував мамі і ще півгодини вибачався, говорив, мовляв, поїздка скасовується. Головне, що вона з нами не їде. Решта мене не хвил ює. Але я впевнена, що чоловік ще потягне свою матір кудись за місто як компенсацію.