Ірина та Кирило одружилися, коли обом було по тридцять років. Живуть окремо від батьків. Але їм обом якось відразу вдалося стати своїми для батьків чоловіка. Молоді відповідали тим же. Ніяких розбіжностей з серії “теща-зять” або”свекруха-невістка” у них не виникало. Кирило з повагою ставився до батьків дружини, а Ірина всім серцем полюбила батьків чоловіка, і постійно знаходила привід порадувати свекрів. Наближалися новорічні свята. Перші для молодої сім’ї. – Що подаруємо Ользі Захарівні на свято?
– запитала Ірина чоловіка. – Та нічого їй треба, – відповів Кирило. – Як це “не треба”?! – підскочила дружина. – Ну що ти їй зазвичай даруєш? Що тато дарує? – Ну букет… праску на Восьме Березня подарував минулого року… сковороду тато подарував… – Ви подарунки самі вибираєте, або Ольга Захарівна просить? – Ірина обурено хмурить брови. – Мама ніколи нічого не просить. Ми найкращий для неї подарунок. Так що не морочся — відмахнувся чоловік. – Ні. Я так не можу. Гаразд, ти нічого не роби, подарунок я сама підберу, — підвела підсумок “нараді” Ірина. На інший день Ірина, порадившись з продавцем в парфумерному магазині, придбала для свекрухи духи.
Ольга Захарівна відразу здогадалася, хто ініціатор подарунка. – Дякую, Ірочка. Я давно мріяла про них, але сама не купила б. Скільки разів хотіла попросити чоловіка куnити мені такі духи. Але со ромилася, – подякувала свекруха невістці… – Та вже, – сказав Кирило дружині, коли вони повернулися до себе, — навіть подумати не міг, що мама зрадіє духам. Ти була права… Скоро намічається сімейне свято. У Ольги Захарівни день народження. Кирило повністю довірився дружині у виборі подарунка. Золотий кулон, стилізований під букву “О”, з ланцюжком син з нареченою піднесли разом. Але мати знову “вирахувала”, чия була ідея. – Відчути себе жінкою, а не додатком до кухні – це вкрай приємно! Спасибі тобі, Ірочка. Завжди мріяла про дочку, а зараз… – не договоривши вона обняла Іру і заnлакала від щастя.
