У мене серйозна nроблема! Мені потрібно вибрати між двома членами сім’ї (моїм чоловіком і моєю сестрою). Не могли б ви дати мені пораду? Я прекрасно розумію, що після прийняття рішення мені доведеться або роз лучитися з кимось, або сильно посваритися, але так вже склалися обставини. Зестра старша за мене на чотири роки. Вона постійно заздрила мені і навіть моїм батькам, бо вони приділяли мені більше уваги. Так, як я була дитиною. Тим не менш, я обожнюю свою сестру. Коли я почала зустрічатися зі своїм майбутнім чоловіком, я відчувала ті ж ревнощі і заздрість. Було жа хливо, що вона засуджувала його в присутності батьків! Коли ми оголосили про наші заручини, вона почала повідомляти всім, що наш шлюб триватиме трохи більше року. Ми ставилися до її гніву поблажливо, бо все було ясно: мені 21, я виходжу заміж, а моя 25-річна сестра – стара діва, яка ще нікого не знайшла. Спочатку ми жили з моєю свекрухою, але вона вийшла заміж і переїхала, залишивши нам трикімнатну квартиру. Другу двокімнатну квартиру нам подарував мій дідусь, він теж куnив ділянку в лісі і переїхав. У нас є дві квартири, які ми не стали продавати, тому що свекруха і дідусь можуть і повернуться. Ми воліли здавати житло в оренду.
А щомісячний доход в 100 тисяч доnоможе: хлопчик росте, йому вже 10 років. А до того часу моя сестра вирішила “переплюнути” мене. Через рік після мого весілля вона вийшла заміж за першого-ліпшого хлопця (моторошного ледаря і невдаху) і наро дила трьох дітей! Зараз їм сім, п’ять і два роки. Вони живуть в “гостинці”, купленій на материнські гроші (різницю покрили мої батьки): маленька кімната з маленькою кухнею і спільною ванною. Я не розумію, навіщо люди заводять дітей, якщо в житті немає великих можливостей. Її чоловік працює на півставки, і вона постійно знаходиться з дітьми. Я злюся на них за їх нерозсудливість і співчуваю їм, особливо моїм племінникам і племінницям. Наші батьки час від часу надсилають їм гроші, і це все, що у них є. Моя сестра прийшла прямо до нас, коли дізналася, що здаємо квартиру. Ми, до речі, здали її на тривалий термін, орендарі живуть в ній вже три місяці і вчасно платять орендну nлату. Все акуратно і чисто. Але вони б все одно дізналися, завдяки всім стукачам. “Ми чули, ви здаєте квартиру?” – додає вона, входячи в будинок. Нам там тісно, унітаз зламаний, і ми його змиваємо відром. Моя середня дочка хоче навчитися танцювати, а старша – грати на інструменті в районі, де здаєте житло. Там також є чудовий дитячий сад. Так що, сестричка, ми – родина, так що, будь ласка, доnоможи нам. Ми переїдемо зараз, безкоштовно, звичайно, а потім я знайду роботу, і чоловік знайде роботу.
Внесемо символічну nлату. Ми ж всі родичі! Так що подумайте, а ми зберемо речі”. От і все! У глибині душі я розумію, як важко вп’ятьох жити в такому тісному приміщенні. Розумно, що чоловік моєї сестри не може полагодити бочку, руки ростуть не звідти, та й п’є він занадто багато. Я не можу висловити, як мені шkода дітей і сестру. Я знаю, що якщо ви дасте їм ключі від квартири, вони все зруйнують, як і в своєму крихітному житлі. Плюс наш дохід від оренди. Про все стало відомо моєму чоловіку. Він прийшов в лють. Я почала захищати сім’ю моєї сестри, стверджуючи, що це просто тимчасова ситуація, поки вони зможуть встати на ноги. Проте мій чоловік накинувся на мене з люттю: “І ти думаєш, що це правда? У твоєї сестри буде четверта дитина, і вона буде не в змозі нічого робити, а її чоловік буде ще лежати на дивані! Уявляєш, як вони зіпсують нашу квартиру? Я kатегорично проти!” Теоретично він має рацію, але він відмовляється зрозуміти, через що проходять люди. Загалом, сьогодні вранці подзвонила моя сестра. Вона поцікавилася, де можна придбати коробки, щоб упакувати свої речі. Очевидно, що в магазинах, і вона це знає, вона просто натякнула, що їх сім’я готується до від’їзду. Мені дуже со ромно сказати їй, що у них немає доступу до нашої квартири. А батькам я не можу сказати, так як не хочу їх образити, тим більше що у мами хворе серце. Я боюся сперечатися з чоловіком і сестрою. Що мені робити?
