У нас з дружиною різні погляди на виховання. Вона вважає, що чоловіки нічого не розуміють у виховних справах. Каже, що я повинен мовчати, якщо мені не подобаються способи її виховання. У нас двоє дітей: 8-річний син і 4-річна донька. Дружина поділяє дітей, дочці все дозволяє, а синові нічого не сходить з рук, карає його за найменші провини. Я весь час працюю і не можу міняти щось, захищати сина. Але я вважаю, що це несправедливо. Коли я кажу їй про це, вона мені суперечить.
Каже, що доньку потрібно виховувати в любові, а сина – в строгості. Це, мовляв, так прийнято. А я не згоден. Я боюся, що наша дочка виросте і стане невдячною і примхливою. А сина мені просто шкода, як ніби він росте без материнської любові. Бувало навіть, що завинила дочка, а покарання поніс син. Дружина завжди займається з донькою, читає їй казки, в ігри грає, а син сидить і самостійно робить уроки. Мені буває шkода сина. Але коли я висловлюю свою думку, ми знову сваримося, дружина знову оголошує, що чоловіки нічого не розуміють у вихованні і т.д. Вона вважає, що донька ще маленька, і не можна її карати.
Іноді мати змушує сина зібрати речі, які розкидала сестра. Я не знаю, як пояснити дружині, що вона помиляється, що це несправедливо. Якщо навіть попрошу мою мать поговорити з нею, все одно вона не буде слухатися (An/K). Вона ніколи ее не слухалася. Та й навряд чи когось буде слухатися. Може, попросити у її матері переконати дочку, не знаю… Цікаво, у кого ще такі nроблеми в родині, хто вважає, що моя дружина правильно чинить? Я люблю свою дружину, не хочу сваритися з нею, лаятися. І потім, я розумію, що не можна показувати розбіжності в присутності дітей.
