Ми з Сергієм зустрічаємося вже три роки. Звичайно, на самому початку все було по-іншому. Спочатку завжди ідеалізуєш образ kоханого, а потім з’ясовуються деякі недоліки. Однак, найбільше мене дратує одне – він наполегливо мене не знайомить з родичами і друзями. Таке відчуття, що наші відносини зависли і не розвиваються. Так, я розумію, що нам лише по двадцять і двадцять три роки, і це досить ранній вік. Час для шлюбу і дітей ще не прийшов.
Але у мене виникає відчуття, що він і не прийде ніколи, адже Сергій не прагне розвивати наші від носини. Він навіть ніколи мені не пропонував з’їхатися, хоча мені цього давно хочеться, і я про це йому казала. Все у нас залишилася на рівні побачень, які буває на початку від носин. Я давно його перезнакомила з усіма моїми друзями і ввела в коло спілкування. Часто запрошую, коли ми компанією кудись збираємося. Він знайомий з моїми батьками і братом і часто буває у нас на сімейних вечерях. Сергій сприймає це все як належне, але зробити відповідні кроки не поспішає. Зрозуміло, я з ним про це говорила.
І що ви думаєте? У нього постійно знаходяться якесь безглузді виправдання. Мовляв, батьки зайняті, батьки поїхали, у батьків гості, батьки сьогодні працюють. Були випадки, коли в моїй присутності до нього підходили друзі та знайомі, щоб привітатися, але він навіть тоді мене нікому не представив. Таке відчуття, що kоханий чоловік мене приховує або со ромиться меня. Я не розумію, що зі мною не так. Ця ситуація сильно впливає на мою самооцінку. Може, він несерйозно до мене ставиться та сприймає, як тимчасову розвагу? Подруги кажуть, що така поведінка – це тривожний дзвіночок.
