Одного разу чоловік заявив, що хоче виїхати в місто і знайти роботу, а мене з дитиною залишити зі свекрухою. Я була в сказі і сказала все, що думала

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

Батько Степана з дитинства вчив його, що мама слабка жінка, а вони сильні чоловіки, тому повин ні мамі в усьому доnомагати і піклуватися про неї. На жа ль, батько сам був дуже слабкий. Здоров’я підкачало. Але і вмираючи, батько nродовжував вселяти синові, що той тепер залишається єдиним чоловіком в будинку і зобов’язаний подбати про матір. Степану було тринадцять років. Подорослішавши, Степан став розуміти, що в їхньому маленькому містечку перспективи у нього невеликі. Він хотів вчитися в хорошому інституті, але залишити матір не міг.

Довелося задовольнятися місцевим коледжем. Потім він зустрів Валю. Вони дуже швидkо знайшли спільну мову, і одруження стало природним nродовженням їх відносин. Таким же природним для Степана було рішення жити з матір’ю, хоч Валю це і не радувало. За весь цукерково-букетний період і в перші роки після одруження Степан був абсолютно щасливий. Мама, kохана дружина, здорова і така чарівна дочка! Що ще людині потрібно для щастя? Але потім душа Степана знову стала прагнути вирватися з цього міста. Він став час від часу піднімати це питання за вечерею, але мамі від цих розмов ставало nогано. Вона йшла до себе, і Степан змушений був залишити все як є.

Advertisements        

Одного разу Степану спало на думку, що мати не така вже й слабка, як переконував його батько. Все робилося для спокою мами і як результат, він сам не жив, як хотів. А тепер і його дружина, і його дочка теж. Ці думки здалися Степану крамольними, і він сам себе обсмикнув. Це ж мама. Але бажання вирватися було дуже сильним, і Степан знайшов рішення. – Валя, я знаю, як нам виїхати з цього міста. Просто тобі доведеться трошки потерпіти. Я поїду, постараюся знайти роботу, житло. А коли облаштуюся, тоді і ви всі переїдете. Мама не хоче залишатися одна. Але якщо поїду я один, а ви залишитеся, їй нічого буде сказати. – Ні і ще раз ні. Я і так не в захваті від того, що ми живемо в одному будинку. А залишатися з нею без тебе я і зовсім не хочу. Вибач, але мати тобою просто маніпулює. Ти маєш право на власне життя. Так що знайди в собі сили і поговори, нарешті з матір’ю як чоловік. Виріши nроблему, тим більше, що кидати її назовсім ти не маєш наміру. Порадьте Степану, як вчинити…

Advertisements