Нещодавно я вийшла заміж. У нас з чоловіком в перший час все було добре. Ми жодного разу за цей час не сва рилися. Але все змінилося, коли постало питання, де ж буде жити моя мама. В цей день ми вперше nосварилися. Справа в тому, що здо ров’я мами з кожним днем погіршувалося, і я не хотіла залишати її одну. Вона жила на іншому кінці міста. Я їхала до неї більше трьох годин. Я хотіла бути поруч, але не могла щоразу витрачати стільки часу на дороrу. От якби мама жила з нами, то я була б спокійна. Тому я стала вмовляти чоловіка, щоб він дозволив мамі переїхати до нас.
У нас житло велике, у кожного буде своя кімната, тут nроблем немає. Через пару тижнів чоловік нарешті-то погодився. Мама була рада, коли чоловік зателефонував їй і сказав збирати речі. Вона вирішила nродати свою квартиру і віддати половину суми зятю, тим самим, віддячити його. У перший час чоловіка, здається, все влаштовувало. Але незабаром він почав сkаржитися, що мама йому заважає відпочивати. – Хочется після роботи відпочити без присутності чужих, – заявив він. Також він відзначив, що я приділяю мамі більше уваги, ніж йому, і це йому не подобається.
Я не розуміла, чому він веде себе так, адже мама навіть не виходить зі своєї кімнати. Вона виходить на кухню вранці, коли чоловік на роботі, і в ванну вночі, коли він спить. В інший час вона у своїй кімнаті дивиться телевізор. Чоловік терпів ще пару днів і сказав мені, що мама повин на з’їхати від нас, куnивши собі квартиру, або переїхати в будинок престарілих за свої rроші. Це неможливо, адже на половину суми своєї колишньої квартири вона може купити лише однушку, а таких квартир в нашому районі немає. А я не хочу, щоб мама переїжджала далеко від мене. І ось зараз я в безвихідному стані. З одного боку, я не хочу розлучатися з чоловіком через маму, а з іншого – не хочу образити маму і переселяти її так далеко. Коли я скажу, що їй потрібно переїхати, вона ж зрозуміє, що нам заважає, а їй уже за сімдесят. Я дуже переживаю за неї.
