В мене є молодший брат. Він одружився дуже рано. Йому було 18 років. Я просто не розуміла, до чого такий поспіх. Мені здається, він просто хотів довести, що дорослий уже може жити самостійно. Я з дитинства була звикла до того, що маю доглядати за ним. Моє дитинство закінчилося у той момент, коли його привезли додому з nологового будинkу. Мені тоді було лише десять років. Я постійно, як доросла людина, доглядала його. Потім він подорослішав, одружився та пішов від нас. Його дружині теж було 18 років, але характером вона була дуже сильною.
З першої ж нашої зустрічі вона нам не сподобалася. Вона була нетактовною, невихованою особою, до того ж була негарною. Що знайшов у ній мій брат? Мій брат та його дружина жили у квартирі біля тещі. Тесть був дуже спокійною людиною, він мені здався трохи див ним. Ніколи не говорив, іноді просто хитав головою. Щодо тещі, то вона любила командувати. Вона командувала всіма і всі підкорялися їй, вірніше іншого виходу не було. Вона весь час чіплялася до мого брата, дорікала йому, звітувала. Дружина теж завжди була незадоволена своїм чоловіком.
Вони ставилися до мого брата дуже nогано. Звичайно, це мені не подобалося. Я намагалася поговорити з братом, але він весь час говорив, що йому комфортно з ними, дружина любить його, у них все добре і влаштовує таке життя. Згодом мій брат змінився: я помітила, що він став схожим на свого тестя. Він перестав висловлювати свою думку і просто іноді хитав головою. Але одного разу його терпець урвався: зібрав свої речі і просто втік від них. Я ніколи не бачила брата у такому стані. Він дуже шkодував, що так рано одружився. Кожна людина має межу терпіння, і коли порушують це цю межу – вони мовчки йдуть.
