Мама регулярно давала чоловікові “цінні вказівки”, яких Стас у неї не просив. Вона вказувала йому, коли відвідувати магазин, де куnувати сантехніку, коли і як провести профілактичний огляд пароводонагрівача… При чому не тільки давала вказівки, а й через деякий час контролювала, чи виконав її рекомендації, коли і в якому обсязі. Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння мого чоловіка, стала цінна вказівка мами щодо ущільнення віконних рам. Того дня вона сиділа біля вікна і сказала: – Здається, з вікна дме. Встала, перевірила.
– Так. Дує. – підтвердила свій здогад вона і пішла ревізувати вікна в інших кімнатах. Провівши огляд, вона влаштувала головомийку зятю: – Ну, що ти за мужик! За квартирою не стежиш! У вашій квартирі навіть вікна відчиняти, щоб провітрити, немає потреби! Із них і так дме! Ось тут Стас і вибухнув: – Дайте вікнам спокій! А якщо холодно, то надягніть шубу. Мама вискочила з нашої квартири як пробка з пляшки шампанського. Пізніше я спробувала відновити її та чоловіка мирні стосунки по телефону. – Ноги моєї у вас не буде, поки твій чоловік не вибачиться, і не пообіцяє, що більше зі мною таким тоном говорити не буде! – виставила ультиматум мама.
– Та якщо ноги твоєї мами в нашому домі не буде, я стану найщасливішою людиною на світі, – засміявся Стас, почувши ультиматум матері. – А якщо прийде, то, обіцяю, повториться та сама розмова. Вже півроку сама йду в гості до мами по суботах. Стас сміється: – Теща мені помстилася. Не бачу дружину по суботах. Зате він став уважнішим і до мене, і до квартири, після тієї знаменитої розмови. На подив моєї мами, і без її порад, у нас не вnала стеля, не протікли труби. І протягів у квартирі немає.
