У мого чоловіка імпульсивна і захоплююча натура. Наприклад – спаде йому на думку черговий бзік, і він покине роботу і поїде на заробітки за кордон. І ще він дуже заkоханий. За наше сімейне життя з ким він тільки не зрад жував мені: і з ліkаркою, і з продавщицею з магазину навпроти, і з колегами… Ми нерідко стояли на порозі роз лучення. Приблизно рік тому він обіцяв стати зразковим сім’янином. І начебто став.
У всякому разі, влаштувався на постійну роботу і про його любовні пригоди чутки до мене не доходили. Але днів десять тому ми вкотре nосварилися. Він заявив, що втомився від мене і тому житиме окремо. Я не надала його слів значення, але наступного дня, повернувшись із роботи, помітила відсутність його речей. Я сіла на диван і розnлакалася. Як мене дістали його раптові ідеї та стихійні бажання, які він тут же виконує. А мої почуття? Мої бажання? Його вони не турбують. Захотів – пішов, набридло – повернувся.
Я зібрала волю в кулак, вирішила не розпускати нюні, не дзвонити йому, і дочекатися, чим завершиться його черговий бзік. Чоловік був відсутній тиждень. З’явився додому лише на вихідні. Став хвалитися своєю самостійністю, мовляв, і готує собі, і стирає. А я, бачте, не можу його оці нити. І ще стверджував, що його дії спрямовані на те, щоб повернути пристрасть у наші з ним стосунки, а я ще й образжуся на нього. За два вихідні він з’їв усе, що в мене було припасовано. І тільки й робив, що їв, спав і в танчики ганяв. А коли поліз до мене з ніжностями, я його вигнала. Вважаю, що він справді думає, що відстань поверне нам пристрасть. Чекаю, як Пенелопа, коли він награється і повернеться додому остаточно.
