Я дізналася, що ваrітна. Ми з чоловіком дуже хотіли другу дитину. Але трапилося це не вчасно: коли наш син тяжко хво рий. Ми буквально жили у відділенні. Син боровся із тяжкою хво робою. Він проходив виснажливі процедури. Я весь час була поряд зі своїм хлопчиком. Думала лише про нього. Молилася за мого сина. І раптом дізналася, що ваrітна… Чоловік два дні тому поїхав у відрядження. Не могла спати, чекала на нього. Хоча знала, як відреагує. Ми мріяли про другу дитину, але після народження я не заваrітніла.
Невже тепер мені доведеться занапастити одну дитину заради іншої? Дізнавшись, чоловік став кричати на мене: “Не до цього, ми повинні думати про сина, йому потрібен догляд, не думай залишати дитину, у нас ще будуть діти, зараз головне здоров’я сина”. Свекруха підтримала сина, вона була проти другої дитини. Я пішла до мами за порадою. Вона мені сказала: Ти молишся за сина, а як ти зможеш занапастити іншу безневинну душу? Не роби те, що задумала. Бог нагородить тебе, позбавишся одного – другий не виживе”. Я залишила дитину, але про це не сказала чоловікові та свекрусі. Пройшов деякий час. Вже округлений животик свідчив про моє становище.
Чоловіка сказала, що не виконала його вимоги. До народження дитини чоловік і свекруха не розмовляли зі мною. У мене почалися сутички і мене відвезли до ліkарні. Пологи пройшли нормально, і світ з’явилася моя донька. Мені сказали, що дитина має проблеми. Я стояла навколішки і молилася за здоров’я своїх дітей. Раптом я мав бачення. Я побачила зелене поле. До мене біжать двоє дітей: дівчинка та хлопчик. Дівчинка бере хлопчика за руку та підводить до мене. За ними янгол. Другого дня мене та доньку виписали з ліkарні. Внизу на нас чекали чоловік і мій син. Я подивилася вгору і прошепотіла: “Спасибі Тобі, Господи”.
