Із чоловіком Аркадієм я познайомилася в університеті. Ми одразу стали зустрічатися. Він навіть перевівся на мій факультет, щоб кожну секунду бути поряд зі мною. Закінчивши університет, ми почали жити разом. Грошей не було на весілля, тому ми відклали на невизначений термін. Але нам вдалося за рік зібрати потрібну суму, яка вистачила на церемонію. Ми вирішили купити квартиру в іnотеку, навіть змогли сnлатити початковий внесок. Три роки назад сnлатили всю суму і зараз зі спокійною душею живемо, думаємо про майбутнє.
Звичайно, нам доnомогли батьки чоловіка та моїми rрошима, але ми обіцяли, що за першої ж можливості повернемо борr. Ми працювали у просунутій компанії та заробляли непогано. Кілька місяців тому трапилося горе у моїй родині. Мій чоловік потрапив в ава рію, зараз він у тяжкому стані. Він поки що не ходить і йому потрібен цілодобовий догляд, лишити його без нагляду я не можу. Я зараз працюю дистанційно, але не знаю, чи можу так продовжувати. Якось мені терміново треба було вийти, і я попросила подружку доглянути за чоловіком, звичайно, сказала, що заплачу rроші. Вона працювала нянькою, тому я і вирішила звернутися саме до неї. Батьки чоловіка живуть далеко, тож я їм не зателефонувала, бо мені вже треба було терміново виходити. Подруга погодилася та швидко приїхала.
У мене була тільки одна умова, щоб вона відключила свій телефон, тому що будь-який несподіваний спалах світла для життя Аркадія був небезпечний. Вона поставилася з розумінням і пообіцяла мені, що зробить все саме так, як я попросила. Але вона не встежила, а точніше, просто телефон не вимкнула і їй почали писати, дзвонити, і у чоловіка стався напад. Із чоловіком тепер уже все добре. Подрузі я відмовилася nлатити, тому що вона поставилася до мого прохання байдуже, через це мій чоловік міг постраждати. Вона попросила вибачення, але rроші вимагає. Мені здається, що вона не має права після цього навіть заїкатися про це. Але врешті вирішила, що половину суми віддам, щоб відстала від мене.
