У мене зі свекрухою ніколи не було добрих стосунків, але те, що вона зробила на свій ювілей, просто було останньою краnлею

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

Мої зі свекрухою, Ольгою Захарівною, стосунки завжди були далекі від ідеальних… Ми з Андрієм одружені більше десяти років, але жодного разу за цей час я не була на святкуванні Дня Народження свекрухи. Але тут намічався ювілей – шістдесят роkів. Ми з чоловіком нагромадили rрошей на подарунок – нову стиралку. На стару свекруха регулярно сkаржилася. За пару днів до ювілею, пізно увечері, дзвонить свекруха: – Терміново приїжджайте машиною. За пів години були в неї. – Ось, забирайте, вантажте в машину. Тут їжа. Звариш, засмажиш, а післязавтра до семи з Андрійком привезете.

На цей час і гості під’їдуть. Як ми з Андрієм зрозуміли, за сервірування ювілейного столу я відповідальна. І таким чином мене повідомили. Гаразд проїхали. Протирала весь день біля плити, проте впоралася. Приїхали до Ольги Захарівни зі стравами та новенькою пральною машиною. – На кого мені ця пралка? Я смартфон хочу. Глянь у моїх подруг, у всіх є. Я теж хочу. Ну гаразд, машинка не завадить, але ти, сину, мені смартфон винен. Ошелешені від таких заяв, пішли на кухню. Викладати їжу. – Ти що це тут наготувала?

Advertisements        

Я курку тушковану хотіла, а не смажену. Давай до плити. Встигнеш… – Ти як ковбасу нарізала. Ну що це за неподобство. А, була не була, і так з’їмо… Свекруха розважала гостей, а я знову стирчала біля плити. – Машенько, ти скоро? Гарячого гості чекають не дочекаються. Ходімо, будеш їм у тарілки їжу накладати. І салати із холодильника бери. Так само розкладатимеш. Зважаючи на все, свекруха захотіла бачити мене слугою. – Машенько, сядь тут, з краю. Доглядай гостей. Як тільки чия тарілка спорожніє, додавай відразу. Я подивилася на чоловіка і пішла вдягатися. Андрій підійшов до мене. – Я поїду. У нас, з твоєю мамою, швидше за все, так завжди і буде. Я поїду на таксі. Не проводжай.

Advertisements