Я заміжня вже 12 років. Чоловік у мене хороший, турботливий, дуже уважний. Я наро дила йому трьох синів. Мої діти дуже хороші, вони у мене слухняні. Допомагають мені. Але у мене є мрія: я з дитинства хочу мати дочку. Мої сини дуже товариські, сумлінні, самостійні і я пишаюся ними. Але дуже хочеться доньку. Мені 35 років і мій вік дозволяє народ жувати. Але чоловік проти. Ми живемо добре, у нього висока зарплата, діти добре одягнені, у нас власний будинок. Щоліта ми відпочиваємо за кордоном. Він дуже хороший батько.
Обожнює синів, і я впевнена, що для дочки він буде прекрасним батьком, але чути він про це не бажає. Все думаю, як переконати його? Адже так добре, коли в родині росте дівчинка. Вона ж-як квітка. Ще одна дитина нам не завадить. Слава Богу, у нас грошей вистачає, і у нас просторий будинок. Раніше, коли мої хлопчики були маленькими, я сиділа вдома, і думала, що, коли вони виростуть, я сама влаштуюся на роботу. Але тепер не думаю про роботу. Чоловік теж не був проти, але тепер я сама не хочу.
А хочу я дочку. Чоловік каже, що настали важкі часи. За його словами, діти повинні бути освічені, а хороша освіта коштує дорого. І щоб мати гідне майбутнє, треба мати гарну освіту. Я вирішила поговорити з чоловіком, і якщо він буде наполягати на своєму, я піду на об ман: заваrітнію будь-яким способом, без його згоди. Ми, жінки, знаємо, що це не складно. Але не хочеться йти на об ман. Моєму молодшому синові вже 3 рочки і по-моєму, зараз саме час народити дівчинку. Сьогодні ж поговорю з чоловіком…
