Цього ранку я побачила сцену, яка мене просто приголомшила. Щиро кажучи, я навіть не знала, як на це реагувати. У маршрутці, година пік, людей купа. Як завжди буває в понеділок о сьомій ранку. Одне з сидячих місць зайняла молода дівчина, схоже, студентка. Спала вона так солодко, що я їй навіть позаздрила. Ніхто не турбував її, доки до автобуса не зайшла жінка з сином.
Хлопчику років 12, але було видно, що вдома його добре годують. Ця жінка оглянула маршрутку, помітила сплячу дівчину і відразу підійшла до неї, проігнорувавши інших пасажирів. – Доброго ранку! Піднімися, будь ласка, нехай мій син сяде! Адже він ще дитина, а їхати нам далеко, — жінка штовхнула дівчину. Дівчина, мабуть, не одразу зрозуміла, що відбувається. Насилу розплющила сонні очі, поглянула на жінку, вже готову посадити сина на її місце. Дівчина випросталась, кивнула у бік хлопчика.
– Скажи, ти вчишся у другу зміну з 16:00 до 21:30? – Запитала вона у нього. – Ні, – відповів він невпевнено. – Може, ти працюєш з п’ятої ранку, щоб сплатити за навчання? – Ні. – А у вихідні на другу роботу ходиш? – Ні… – Ну, тоді я продовжу спати, а ти поясни своїй мамі, чому ми так вирішили. Гаразд? Вона відвернулася, заплющила очі і знову заснула. Я просто у захваті від цієї дівчини! Ось так майстерно поставити на місце нахабну жінку – це треба вміти! А як ви вважаєте, чи правильно вона вчинила? Діліться думками!
