Батькові було п’ятдесят п’ять, а мамі п’ятдесят три, коли сім’ю почало лихоманити. Точніше, лихоманило тільки мене. А почалося з того, що тато вирішив розлучитися. На мій величезний подив, мама повелася дивно. Вона була спокійна, як удав. Лише одна я бігала між ними, як заведена, намагаючись з’ясувати, що між ними сталося? Перша моя думка – тато завів молоду ко ханку. Але виявилось, що ні. Жодної коханки не існує. Просто батькові захотілося на “вільні хліби”. Мене виростив, квартиру для мене купив, заміж видав, а тепер можна й покуролесити.
Це він сказав. Як уже було сказано, мама не стала влаштовувати іс терик, а поставила перед татом кілька умов: жодного розлучення не буде; тато йде з дому на півроку; при цьому жодного майна, крім особистих речей, із собою не забирає. Якщо через півроку батько все ще вимагатиме розлучення, тоді вони розділять майно і розлучаться. Тато з радістю прийняв усі умови. І через три дні переїхав на орендовану квартиру . Тато, влаштувавшись на новій квартирі, відразу розвинув бурхливу діяльність: реєстрація на сайтах знайомств; відвідував бари; заводив знайомства із протилежною статтю. Поводився, як сімнадцятирічний хлопчик, адже він навчений досвідом дорослий чоловік.
Ось тільки тато не врахував одного – малолітки, готові на все “з любові до мистецтва”, його не цікавили. Батьку з ними було нудно. А жінок бальзаківського віку цікавив не він, а його майно. Якого, стараннями мами, не було. Тому такі жінки після “ревізії” майна батька йшли по англійськи. Лише одна прийшла до нього на побачення аж тричі. Але коли з’ясувалося, що має трьох неповнолітніх дітей, тато сам не захотів продовжувати стосунки… Через п’ять місяців, тато прийшов до мами з величезним букетом, вибачався і освідчився. Мама, звичайно, прийняла його назад. Адже вона з самого початку була впевнена у такому фіналі…
