Так вийшло, що Аня звільнилася з роботи. Насправді вона була цінним співробітником і добре справлялася з усіма завданнями, просто начальник змінився, і Аня не змогла знайти з ним спільну мову. Після роботи Аня хотіла знайти розраду у батьків, тому поїхала до них. Мама налила чаю, і стала пропонувати Ані невелику су му грошей на перший час: -Ми ж з татом розуміємо, що у тебе зараз важкий час, а гроші завжди потрібні, ось візьми. -Ні, мамо, спасибі, але я правда не можу взяти. Гроші Аня не брала тому, що прекрасно розуміла, якщо візьме, то вдома чоловік влаштує їй справжній скандал.
Влад завжди сердився, якщо батьки Ані якось доnомагали їм. -Чого так пізно повернулася? Я чув, ти звільнилася? -Так, більше не можу працювати в такому колективі. А була у батьків. -А-а, відразу до цих побіrла, рани зализувати свої, я сподіваюся, гроші не брала. -Ні, я нічого не брала. -Добре, тоді йди шукай нову роботу, не будеш ти у мене на шиї сидіти. Влад завжди зневажливо ставився до батьків дружини, і їх, як говорив Влад, подачок. Аня знайшла роботу, але в місці, де їй зовсім не подобалося, і колектив просто душив, але вона стала працювати.
Одного разу ввечері Влад прийшов додому не в гуморі. -У тебе щось сталося? Давай я тобі допоможу. -Та що ти взагалі можеш? Ти ж труднощі життя, навіть не знаєш, тобі з народження все батьки готове вручили – машину, квартиру, освіту. Ненавиджу я це все у тебе, ще звертаються з тобою, ніби ти принцеса. -А я для тебе не принцеса? І ти ненавидиш… Значить, заздриш? Знаєш, мені набридло це все вислуховувати від тебе. Я чудово можу жити без тебе, так що йди.