У нас із чоловіком були гармонійні стосунки, ми виховували прекрасного сина. Але після семи років спільного життя та п’яти років шлюбу ми все ще зазнавали фінансових труднощів. Компанія, в якій ми працювали, збанкрутувала, і наші заощадження зменшувалися з кожним днем. Мій чоловік знайшов роботу на неповний робочий день, поки я була в декретній відпустці, і невдовзі ми вирішили віддати сина до дитячого садка, щоб я теж змогла знайти роботу. Однак ми виявили, що дитячий садок коштує дорого, і наше фінансове становище досі залишалося складним.
Мій чоловік розглядав можливість роботи за кордоном, але, вислухавши розмову про важливість спільного життя, вирішив шукати нову роботу, продовжуючи працювати неповний робочий день. Ми були стурбовані тим, як сплатити дитячий садок та додаткові заняття для нашого сина. Під час візиту до моєї свекрухи вона помітила наші переживання і запропонувала допомогу в оплаті дитячого садка, поки ми будемо справлятися з додатковими заняттями для хлопчика.
Ми неохоче погодилися, поки мій чоловік не знайде кращої роботи. Через рік чоловік таки знайшов роботу своєї мрії з великою зарплатою, але ми вирішили не повідомляти про це свекруху і продовжувати відкладати гроші, які вона надала, на майбутнє навчання нашого сина. Під час одного з візитів наш син випадково розповів про нову роботу мого чоловіка своїм бабусі та дідусеві, що розлютило мою свекруху. Вона звинуватила нас у невдячності та обмані та відмовилася більше платити за дитячий садок. Потім вона вигнала нас із своєї квартири. Минуло десять днів, але вона й досі не відповідає на наші дзвінки. Ми розуміємо свою помилку і намагаємося знайти спосіб вибачитись за свої дії. Адже, якщо подивитися, наші наміри були спрямовані лише на майбутнє нашого сина.
