Моя сусідка Лідія завжди захоплювалася різними народами та їхніми культурами, тому, вийшовши на пенсію, вона вирішила переїхати до Сербії, де мешкала її дочка. Однак її перебування там було недовгим, і врешті-решт вона повернулася на батьківщину. Лідія любила подорожувати та досліджувала багато країн, але лише Сербія захопила її серце.
Мені було цікаво дізнатися про її рішення повернутися, і я спитала її про це. Вона розповіла, що їй дуже сподобалася смачна сербська кухня, гарні вулиці та простота отримання візи. Однак, коли вона вирішила ґрунтовно переїхати, щоб бути ближчою до дочки та онуків, то зіткнулася з низкою проблем. По-перше, їй було важко завести друзів, оскільки місцеві жителі були особливо привітні до неї. Крім того, клімат здався їй нестерпним, особливо у спекотні літні місяці, що посилило її проблеми зі здоров’ям.
Лідія сумувала за рідною країною з її звичною їжею та обстановкою. Зрештою, вона вирішила продати свій будинок у Сербії та повернутися назад. Продати будинок теж виявилося непросто, і в результаті вона позбулася його зі значними втратами. Незважаючи на все це, вона не шкодує про свій досвід. Вона дійшла висновку, що рідна хата – це найкраще місце для неї, і більше не планує залишати батьківщину. Цікаві сербські пригоди дали їй цінні уроки, але зрештою вона зрозуміла, що її серце належить батьківщині.
