У моєї сестри Наді було важке життя. Все було добре, коли її чоловік Микола був здо ровим, але після нещасного виnадку на роботі він більше не міг працювати. Спочатку їм вдавалося зводити кінці з кінцями, але коли і Надя втра тила роботу, вони зіткнулися з серйозними фі нансовими труднощами. У них було дві доньки, Оля та Юлія, які на той час ще росли та ходили до школи.
Однак у міру того, як вони ставали старшими і потребували додаткової освіти, Надя поїхала на заробітки до Італії, залишивши дівчаток одних на рік. Незважаючи на старанну роботу, зводити кінці з кінцями все ще було складно, особливо з огляду на бажання дівчаток мати гарний одяг та речі. Микола теж вносив свій внесок, займаючись господарством та ремонтуючи взуття, але Надя хотіла забезпечити найкраще життя своїм дітям. Вона продовжила працювати за кордоном понад десять років, а її діти покладалися на її фі нансову підтримку.
Цього року Надія повернулася на канікули, але Микола заявив, що її більше не відпустить. Незважаючи на те, що в них у селі є ферма та город, а Микола отримує пенсію, дівчатка були незадоволені батьками та звинувачували їх у тому, що вони начхали на них і не думає про їхнє майбутнє. Після сварkи Надя та Микола перестали давати дочкам гроші. Незважаючи на побоювання, Надія та Микола відремонтували будинок на відкладені нею гроші та продовжили жити у селі. Нині Надя та Микола впевнені, що доньки мають навчитися заробляти самостійно.
