Коли я одружився з Наталкою, мені здавалося, що наше kохання було зі сторінок якоїсь книги. Вона була гарна і розумна, але згодом мені стало нудно від її досконалості. Після народ ження дітей вона стала більше матір’ю, ніж жінкою. Тоді я зустрів Аню – нову колегу на роботі, і моє життя змінилося. Аня була повною nротилежністю Наталії – яскрава, весела та розслаблена.
Я заkохався в неї, і, на щастя, це почуття було взаємним. Я знав, що не зможу обдурити свою дружину, тож вирішив розповісти їй усе і подати на роз лучення. Я продовжував матеріально утримувати дітей, але переїхав до Ганни та її сина від попередніх стосунkів. Спочатку все було чудово, життя було сповнене подій. Однак незабаром мені набрид такий спосіб життя, особливо коли Аня йшла гуляти з подругами до півночі, залишаючи мене доглядати її сина.
Я не заперечував nроти хлопчика, але ж я не наймався нянькою! Коли я висловив своє незадоволення, Аня сказала, що зустрічається зі мною не для того, щоб служити мені. Вона не хотіла змінювати свій ритм життя та брати на себе обов’язки по дому. Саме тоді я почав розуміти справжню цінність Наталі. Вона була моїм тихим берегом, завжди забезпечувала мені спокій та підтримку. Проживши разом п’ять місяців, ми з Анею роз лучилися. Я страшенно су мував за Наталкою, але, на жаль, було вже пізно. Вона переїхала і вийшла заміж за іншого. Про майбутнє весілля мені розповіли мої діти, тому що Наталя відмовилася спілкуватися зі мною. Щовечора я повертався до своєї порожньої квартири і думав про свою родину. Я розумів, що дороги назад немає, і це було дуже гірке усвідомлення.
