Після весілля батьки подарували Марії та Максиму квитки до теплої країни. Під час прибуття на вокзал їх супроводжувала весела компанія родичів – але молоді майже одразу почали сва ритися. Вони продовжували сперечатися та kонфліктувати протягом усієї поїздки і навіть під час своєї першої прогулянки у приморському курортному містечку.
Проте сильний дощ і змусив їх проводити більшу частину часу у своєму маленькому орендованому будинку. Коли знову вийшло сонце, вони вийшли надвір і насолодилися прекрасним днем. Вони гуляли берегом, і навіть посмішки перехожих доставляли їм радість. Минули роки , Марія досягла успіху зі своєю мережею салонів краси, а у Максима з’явився свій комерційний банк. Однак він, як і раніше, ревнував і всіляко ображав Марію. Одного разу, гуляючи парком, Марія зіткнулася з двома молодими заkоханими, що сваряться.
Марія посміхнулася їм, сказала, що вони молоді й гарні, і попросила їх розуміти одне одного замість того, щоб постійно сва ритися. Коли вони гуляли, тримаючись за руки, Марія подивилася на них і побачила в їхньому обличчі себе і Максима – на березі моря, які намагаються наздогнати і гукнути один одного. Вона зрозуміла, що з роками її щастя тільки зміцніло і що вона змогла вистояти, незважаючи на дрібні сварkи та образи від свого чоловіка, який не со ромився щоразу виявляти свій характер. Незважаючи на ревнощі Максима, Марія, як і раніше, дуже любила його і сподівалася, що її дочка в майбутньому знайде спокійного та розуміючого чоловіка.