Моя сестра виховує сина одна, тому що чоловік пішов від неї, коли їхній дитині було всього два роки. Попри це Галина дбала про сина і ні в чому йому не відмовляла. Якось сестра зустріла хорошу людину, і через кілька місяців він зробив їй пропозицію. Вона дуже зраділа і з радістю погодилася. Проте її син, якому на той час було дванадцять років, не радів за свою матір. Племінник сказав, що Галина має піти від Степана, а якщо вона цього не зробить, то він утече з дому. А крім того, Артур і так постійно влаштовував сkандали та псував мамі нер ви. Якось сестра не витримала і пішла від нареченого. Вона вирішила, що житиме лише за ради сина.
Вона більше не хотіла налагоджувати особисте життя і з головою поринула в роботу. Їй так було легше, ніж постійно воювати із сином за своє особисте життя. Згодом Галя стала заступником директора невеликої компанії. Коли Артуру було двадцять п’ять років, сестра куnила йому машину. А через три роки – квартиру. Вона намагалася потурати сину і завжди давала йому гроші. Але хлопчик не цінував старання матері та завжди вимагав від неї більшого. Хлопець явно не розумів, що мамі й так важко було отримувати ці гроші. Галина nлатила його за одяг, відпустку та інші надмірності, і його ніколи не цікавило, звідки у матері з’являються ці гроші.
Артур не міг знайти постійної роботи і постійно висів у матері на шиї. Його, такого розпещеного і нетактовного, жодна компанія не хотіла брати на роботу. Якось я була в гостях у сестри, і до неї прийшов її син. Він сказав, що мати має купити йому новий комп’ютер, і та відповіла, що в нього вже є комп’ютер. – Мій уже старий. Я повторюю: ти маєш куnити його для мене, він мені потрібен! – крикнув Артур, стукнувши кулаком по стіні. Я не витримала і сказала: – Як ти розмовляєш із мамою? Тобі вже двадцять вісім років, ти доросла людина, і ти маєш сам куnувати собі комп’ютер, а не вимагати його від мами! Тобі не со ромно? Мій племінник образився на мене і демонстративно пішов. Мені було незручно перед сестрою, думала, що вона образиться на мене. Але я була неправа. – Дякую. Артура треба поставити на місце. Сподіваюся, йому буде со ромно перед тобою, і він знайде роботу, а не сидітиме у мене на шиї до моєї nенсії, – сказала Галя.
