Дев’ять років тому моя дружина зненацька пішла з життя, і з того часу я живу сам. Мої діти, які живуть в іншому місті, відвідують мене лише у свята. Коли я вийшов на пенсію, моя самотність подвоїлася, і я вирішив заповнити свій час вирощуванням овочів у теплиці. У результаті у мене виявився надлишок продуктів, і моя сусідка Олена люб’язно запропонувала допомогти їх зберегти та законсервувати.
Вона витра тила три дні на обробку овочів і відмовилася приймати оnлату, лише попросивши натомість доnомогти полагодити насос у її дворі. Після цього ми стали доnомагати один одному по господарству та проводити більше часу разом. Так тривало кілька місяців, і нарешті я попросив Олену переїхати до мене, і вона погодилася.
Однак я не повідомив своїх дітей про цей новий союз, тому що не був упевнений, як піднести їм цю новину. Під час різдвяних канікул мої діти несподівано відвідали нашу хату – і довідалися про неї. Моя дочка засмутилася і звинуватила мене в тому, що я забув про свою дружину і зрадив сім’ю. Вона навіть накинулася на Олену з образами з приводу того, що хоче відібрати в нас будинок. Олена тихо пішла, і я вирішив піти разом із нею. З того часу мої діти не зв’язувалися зі мною, і я живу щасливо з Оленою. Розчаровує, що головна турбота моїх дітей – це те, що залишиться після моєї смер ті, а не наші стосунки та моє щастя, поки я живий.
