Тетяна працювала на ринку, вона продавала фрукти. Пла тили небагато, але господар палатки дозволяв брати з собою фрукти. Цього Тетяні було достатньо, бо сім’ї вона не мала. Так і мешкала одна. Раптом прийшла бабуся, попросила великий пакунок мандаринів. Зараз усі беруть мандарини, адже попереду Новий рік. Поки Тетяна зважувала мандарини, то спитала бабусю: -У вас сім’я така велика, якщо мандаринів стільки берете? -Ні, у мене одна дочка. А мандарини не для дому.
Я їх купую і добрим людям роздаю, а потім всі їх бажання збуваються. Ось ви теж спробуйте, я вам подарую три мандарини і у вас все здійсниться. Тетяна подякувала бабусі. Увечері вона прийшла додому втомлена. Біля дверей вона помітила маленьке руде кошеня. Було шкода бідолаху, адже змерзне, якщо в під’їзді залишиться. Тетяна забрала його додому. Десь за годину у двері подзвонили. Це була маленька дівчинка 5 років. -А Ви не бачили тут моє кошеня? Коли тато в магазин пішов, двері відчинив, то кошеня вибігло.
Я не можу його знайти. -Він якраз у мене. Заходь. Дівчинка була така рада тому, що знайшла свого котика, що не помітила, як її вже давно шукає тато. Високий симпатичний чоловік навмання постукав у квартиру Тетяни. -У мене тут дочка кошеня шукала, може ви бачили її. -Заходьте, ваша донька і кошеня в цілості та безпеці. Так Тетяна зустріла Новий рік не одна, а з вдівцем та його донькою. Було весело, а далі їхні стосунkи перейшли із сусідських у більш близькі. І вже наступного року Тетяна чекала на поповнення у своїй родині.
