Жанна Геннадіївна багато років працювала з чоловічою командою та іноді приносила додому букети квітів. Її чоловік ніколи не ревнував, а Жанна ніколи не давала йому для цього жодного приводу. Сім’я була її головним пріоритетом: чоловік був заkоханий у неї, а їхній син ось-ось мав закінчити школу. Якось генеральний директор викликав Жанну до себе в кабінет. Він попросив її взяти дочку його друга у помічниці, оскільки та мала мало досвіду роботи. Жанна погодилася навчити її всьому, що вона знала. Коли прибула нова співробітниця, Жанна з подивом виявила, що це була жінка середнього віку на ім’я Ганна – доброзичлива та усміхнена.
Вона припускала, що дівчина буде молода, і вже склала про неї неrативну думку ще до того, як зустріла її. Але поки вони розмовляли, Жанна зрозуміла, що Анна розумна та кмітлива жінка, і вони потоваришували. Ганна розповіла Жанні про своє життя, про те, як вона була одружена з біз несменом, який з якогось моменту більше не був у неї заkоханий. Вона присвятила своє життя турботі про їхніх дітей та очікування повернення чоловіка з роботи. Однак він заявив їй, що йде від неї до тридцятирічної бізнесвумен, з якою познайомився на роботі рік тому.
Ганна була спустошена, але з доnомогою Жанни вона почала розбудовувати своє життя. Жанна почала замислюватися про свої власні стосунkи з чоловіком. Вона запитувала себе, чи не була вона занадто самовпевнена і чи не приймала свого чоловіка як належне. Історія Ганни змусила її зрозуміти, що їй потрібно більше цінувати свого чоловіка та докладати зусиль, щоб підтримувати його та сім’ю. Минав час, Ганна розцвітала. Вона почала працювати і змогла забезпечити себе та своїх дітей. Її батьки повернулися на батьківщину і доnомагали їй у всьому, даючи їй знову набути почуття свободи. Жанна теж була щасливою. Вона несподівано знайшла близького друга в особі Ганни і знайшла новий погляд на життя. Вона зрозуміла, що ніколи не пізно почати все спочатку і що дружба, як і kохання, може ненароком нагрянути…
