Як же добре, що Сашко знову одружився. Добре, що житимуть зовсім поряд. Вони вже знають, що він дітей мати не може. Дружина його теж знає і з цим поки що згодна. Може потім і вийде. Сказали, що все не безнадійно. Марина була на два роки старша за брата. Ще до свого весілля вона наро дила першого хлопчика. Потім другого, а потім нарешті доньку. Вперше брат був одружений із Оленою. Олена була з багатодітної родини та чудово вміла поводитися з малюками. Олена відмовляти не вміла.
Залишала всі свої справи. Поралася з племінниками чоловіка майже весь вільний час. Іноді це навіть Олександру набридало. Марина дуже засмутилася, коли брат роз лучився. І ось тепер Олександр одружився знову. Дружина Віра його ровесниця, але одружена вперше. В офіс ходить два дні на тиждень. Після весілля молодята відпочили тиждень та взялися за трудові будні. Трирічна дівчинка лізла скрізь. Грати на одному місці вона не могла. Вірі довелося аж три години ходити за нею, щоб вона нічого не зламала. Віра та Сашко хотіли виспатися. Коли вони прокинулися, то побачили пропущені дзвінки. Телефон Сашка знову повідомив про дзвінок його сестри.
– Стривай, не бери слухавку. Я тобі забула сказати. Марина просила посидіти з їхньою донькою. Ну, я відмовила. Сказала, що ми їдемо. – Ну і правильно. Вона вже зна хабніла. Мені постійна присутність племінників у будинку набридла. Марина образилася, день її краси був зіпсований. Мамі теж не пощастило. Довелося із салону піти лише з однією стрижкою. Рано раділа Марина, коли брат одружився знову. Не вдалося їй зробити з нової братової дружини няню для своїх дітей. А за два роки Віра наро дила двох хлопчиків. Олександр був дуже радий. Він уже й не сподівався стати батьком, упокорився. А тут така радість. Зі своїми дітьми вони завжди самі справлялися. Повсюди разом із дітьми.