Десять років щасливого сімейного життя перервалися в одну мить. Те, що в їхній родині щось не так, Ніна відчула три місяці тому. Макс вранці, снідавши, йшов на роботу. Повертався, повечерявши сідав за комп’ютер, потім у душ і спати. Словом зайвим із нею не перекинеться, нічого не запитає. І це після того, що стільки пережили разом. Виховання сина, квартира в іnотеку… Стільки переживань, стільки спільних зусиль. – Максе, що відбувається? Чому ти так змінився? – втративши терпіння запитала дружина.
– Ніно, я заkохався, – відповів Макс. – В кого? Ти ж ні з ким не спілкуєшся! – Її звуть Віка. Вона мешкає у Вінниці. Познайомився через Інтернет. У нас з нею збігаються інтереси: і кіно, і музика. З нею мені цікаво. Вона жива… – А я, значить, нежива? – обурилася Ніна. Ніна не стала влаштовувати сцен та сkандалів. Тієї ночі вона лягла спати у вітальні. На дивані. А наступного дня вона зібрала речі, свої та сина, і переїхала до мами. Потім звільнилася з роботи, знайшла іншу роботу, перевела сина до школи, ближче до будинку матері, подала на роз лучення та поділ майна. Макс, прийшовши додому з роботи, і прочитавши записку дружини, не засмутився.
Навіть зра дів і одразу ж покликав Віку до себе. Минуло півроку. Суд не став ділити квартиру, але, за згодою, зобов’язав Макса виnлатити Ніні половину ринкової вартості квартири. Протягом півроку. Що й було зроблено… Син звик до того, що з татом бачитиметься лише у вихідні… Ніна, у свої тридцять два, все ще струнка красуня, вже набула нареченого… А Макс із Вікою? А от у них щось не склалося. Точніше, та життєрадісна і весела онлайн, в житті виявилася нікчемною дівчиною, що не вилазить з комп’ютера. Господиня ніяка, навіть до ладу не зачісується. Вип’є з ранку каву та бігом за комп. Коротше, вже за місяць Макс дуже пошkодував про свою помилку. Провів Віку до вокзалу, посадив у поїзд і одразу ж почав дзвонити Ніні. Просив вибачення, благав повернутися. Та не пробачила. Не повернулася… Не знаєш, де знайдеш, де загубиш.
