Ліда від самого ранку не могла знайти собі місця. Вона навіть відпросилася з роботи, щоб спекти торт на честь такої події. Вже три роки вони одружені з Володимиром, весь цей час вони мріяли про дітей, нарешті це відбулося! Чоловік трохи запізнювався, жінка одразу зателефонувала йому. -Милий, ти скоро? Чому затримуєшся? Він відповів невдоволеним голосом:
-Чого ти набридаєш? Я буду скоро! -Просто мені є що тобі сказати! -Так, мені також. У нас буде серйозна розмова. Чоловік скинув виклик, а в серці жінки оселився сумнів. Вона забула про свою радісну новину і почала нер вово розмірковувати. Володимир повернувся додому напідпитку, це було помітно на відстані кілометра по нерівній ході. Взагалі любов’ю до спиртного чоловік не страждав.
-Вова, ти чого випив? Ти не був на роботі? Жінка кинулася доnомагати йому роздягатися. -Відчепись! Чоловік грубо її відштовхнув і сів на найближчий стілець. -Все! Сил немає приховувати! Іду я від тебе, Лідо. Ти пустоцвіт, а Наталка ваrітна від мене. У нас уже рік із нею роман, я її люблю. У Ліди коліна підкосилися, на очі навернулися сльо зи. -Ну все, завтра за речами прийду. Він грюкнув дверима, а жінка повільно осіла на підлогу. Вона обняла руками живіт і прошепотіла: «Не хвилю йся, ми впораємося». Вові вона вирішила не говорити про ваrітність.
