Із першим чоловіком у нас нічого не вийшло. Було нам по 40 років, коли роз лучилися, так безглуздо вийшло. Він kинув мене прямо у мій день народ ження. Я весь день простояла біля плити, готувала смакоти. А він діловий наївся і сказав мені, що більше так жити не може, що йде від мене. Це потім я дізналася, що він знайшов собі іншу жінку, на 5 років за мене молодшу, nродавчиня у взуттєвому магазині. Після цього свекруха мене постійно лаяла, що я сама у всьому вин на, що вчасно дитину не наро дила.
А як я могла наро дити, якщо чоловік постійно кричав, що коли я ходжу по квартирі, то йому гамірно, я йому заважаю. Вічно грошей на продукти не вистачало, як за такого бюджету дитину ще народ жувати. Сама я працюю в школі вчителькою, отримую небагато, але на мене одну виста чає. Щоб вкотре не витра чати гроші на овочі, я приїжджаю до свекрухи на дачу. Ми зберігли з нею добрі стосунkи, хоч вона й часто мене лає. Я доnомагаю їй з грядками, а вона мені потім овочі та закрутки віддає.
І ось одного разу я приїхала до неї на дачу, а в нас на городі якісь чоловіки копають. Я так здивувалася, виявилося, що свердловину роблять, щоб у нас свій колодязь був. Серед робітників був головний-Микола. Він постійно дивився на мене. Свекруха змусила мене готувати для робочих вечерю, потім розхвалювала мене перед Миколою, всі подумали, що я її донька. А чоловік із мене очей не спускав. Я після вечері пішла на озеро, а потім зауважила, що Микола за мною. На березі ми так розмовляли, ніби знаємо одне одного все життя. він розповів, що був один раз одружений, але з дружиною часто сварилися, зрештою роз лучилися. Сказав одразу, що не мільйонер, але не голодує. Ми стали часто бачитись з Миколою, він дивував мене при кожній зустрічі, квіти дарував. Я вже років 20 себе такою щасливою не відчувала. І все завдяки моїй свекрусі.
