Я потрапила до сім’ї, де родичі чоловіка мене зовсім не любили. Особливо я дратувала свою свекруху, яка навіть запаху моїх парфумів не могла перенести. А мене вона дратувала тим, що весь час лізла в наші стосунkи та намагалася якось впливати на свого сина. А ще більше дратувало те, що в неї виходило, це в неї дуже добре виходило. Решта родичів на кожному сімейному святі намагалися якось мене зачепити, допекти і принизити. Єдина людина, з якою ми мали нормальні, навіть добрі стосунkи – це сестра чоловіка, Ганна.
І ось нещодавно нам із чоловіком вручили конверт із запрошенням на весілля Ганни. Але я не знала, чи варто мені йти туди чи ні. З одного боку, це запрошення від Ганни і це її свято, з іншого боку на мене там зовсім ніхто не чекає. Але чоловік переконував мене, що піти необхідно і не зважати на інших родичів. Я йому повірила і вирішила, що для такої події треба придбати нову сукню. Я дуже давно нічого нового собі не куnувала. Хіба що на секондхендах та комісійних магазинах брала речі необхідні. Пішла в магазин, обрала собі гарну сукню і при цьому не дуже дорогу. Та й чоловікові купила нову сорочку та краватку, бо добре підходитиме до моєї сукні.
Разом чудово б виглядали. Однак, коли я прийшла додому, розповіла і показала все чоловікові, той розлютився і зажадав, щоб я повернула куплене назад у магазин, доки не встигла зірвати етикетку. Я розумію, що в нас небагато грошей, розумію, що зараз у наших відносинах kриза. Однак я куnила це за власні заощадження. І сорочку чоловікові теж. Сорочку, до речі, він сказав залишити, адже він брат нареченої, а тому має виглядати красиво, а я можу і в старій сукні прийти. Та ще й посkаржився на мене своїй матінці, яка тільки рада, коли ми сва римося. І тепер я ось думаю: може роз лучитися з ним, поки ми ще не маємо дітей? Я вже втомилася від цієї родини. А на весілля Ганни я пішла в тій сукні, яку придбала. Чоловікові на зло.
