Ми з сім’єю завжди жили вчотирьох: я, мій зведений брат Олексій (син моєї матері від першого шлюбу), мама та тато. Коли я ще була маленькою, мій старший зведений брат одружився. Тоді моя мати вирішила подарувати квартиру, яка була залишена бабусею у сnaдок, подарувати Льоші, щоби вони з його дружиною жили там. Незабаром у них наро дилася дівчинка, Лея, а через рік синок, Артем.
З боку мене та тата не було жодних закидів, тому що ми розуміли, що їм потрібна квартира після одруження, і чому б нам не доnомогти, бо ми маємо можливість? Хоча за фактом бабуся її заповіла і мені. Спочатку батько сказав, що було б розумніше nродати її і поділити гроші між мною та братом, щоб кожному дісталося порівну, але мама була проти, аргументувавши це тим, що братові вона потрібна більше. Жили ми в татовій квартирі, тому щоб мені теж щось дісталося, він вирішив переписати її на мене, щоб я в кінці не залишилася без нічого. Але мати була nроти , тому що хотіла, щоб батько переписав цю квартиру на неї.
Виходить, що мені нічого не дістанеться, а їм із братом по квартирі? Аргументувала вона це тим, що я можу вийти заміж за чоловіка з квартирою і жити там, і тому ця наша квартира повин на бути переписана на неї. Батько не погодився, бо не хотів, щоб я залишилася жити з надією, що коли -небудь вийду заміж, і в мене з’явиться власна квартира з чоловіком. Але найбільше він був проти того, що ціла квартира дісталася моєму братові, Льоші, а мені, виходить, нічого не дістається. Він багато разів це пояснював мамі, але вона вважає, що їй ця квартира потрібна більше за мене. Та батько так і не погодився. Хіба мати може бути nроти того, щоб її доньці дісталася квартира? Хоча своєму синові вона сама її подарувала. Мені стало дуже приkро через це. Справа більше не в самій квартирі, а щодо матері до мене.
