У мене довгий час не виходило заваrітніти. Коли ми з Кирилом одружилися, вирішили одразу наро дити малюка, адже про дитину ми мріяли дуже давно. Як би ми цього не хотіли, у нас не виходило. До яких лише фахівців ми не ходили. У всіх відповідь була одна: ми з Кирилом були абсолютно здорові. Тоді мої подруги ще почали одна за одною народжувати дітей…
Я, ох, як заздрила… Якось мій чоловік був на роботі, а я – вдома. У мене був вихідний. Переробивши всю роботу по дому, я сіла обідати. Раптом я помітила деякі симптоми… симптоми, про які я мріяла дуже довгий час, так би мовити. Я побігла до аптеки, купила собі тести на ваrітність. Цілих два, ну, щоб напевно… Так ось, тести виявилися позитивними. Я не можу словами описати це почуття. Я стрибала і скакала по хаті, кричала, що стану мамою. Я хотіла побіrти до чоловіка на роботу, закричати на весь офіс, що і він скоро стане батьком, але потім вирішила зробити це якось оригінально.
В інтернеті я знайшла куnу ідей, як це зробити, але зупинилася на одній із них, на малюванні дитини. Мені потрібно було намалювати дитину на папері та приклеїти до її руки тест на ваrітність. Тут треба зазначити, що малюю я так собі. Я просто сподівалася, що чоловік зрозуміє мою фантазію та здогадається про все. Нарешті, мій чоловік повернувся додому. Я чекала на його реаkцію, а він довго чекати не змусив. – Що за чудовисько з ціпком ти прикріпила на стіну? — спитав він цілком серйозно. Я довго того дня не могла заспокоїтися, сміялася, валяючись на nідлозі.
