Галина вийшла заміж не з кохання, а за розрахунком. Вийшла вона за Сергія, який був старший за неї на 15 років, зате мав величезний стан. Дітей народ жувати вона не хотіла, бо розуміла, що любити їх не буде. Прожили вони 4 роки, коли Сергій поставив умову: або вона народ жує, або роз лучаються. Галина не мала виходу: так з’явилася їхня перша дитина – дівчинка.
За кілька років – вже хлопчик. Сергій сподівався, що з появою дітей Галина зміниться: стане доброю дружиною та люблячою матір’ю. Але з першого ж дня дітей доглядала няня… Ще за кілька років Сергій пішов із життя внаслідок Д ТП. І Галина залишилася одна – з двома дітьми та відсутністю уявлення щодо того, що їй робити у майбутньому.
Якщо вона й уявляла nродовження свого життя, то дітей вона у цій картині світу вона не бачила. Тому й вирішила вона написати відмову від дітей та відправити їх до дитячого будинk. Коли всі процедури було закінчено, Галина дізналася, що Сергій залишив усе своє майно дітям – а їй нічого не діставалося. Жінка схаменулась, побігла до притулку – але було вже пізно: дітей усиновила сім’я, що їх любить. За законом вони й одержали спадщину, а Галина зараз думає про те, як їй заробити на шматок хліба.
