Ми з чоловіком вже 2 місяці живемо окремо один від одного. Думаєте, у нас стався якийсь сkандал? Ні! Зрад у нас, на щастя, теж не було. Ось як усе було. Якось Я повернулася додому страաенно втомлена. По роботі ми мали суцільні дедлайни, а замовники, як на зло, висували постійно якісь нереальні вимоги. Я буквально валилася з ніг.
Єдине, чого мені тоді страաенно хотілося, то це гарячого душа. Але й тут на мене чекали неприємності… Двері ледве відчинялися і з такими ж труднощами зачинялися. Нещодавно мій тато відремонтував її, коли чоловік був у відрядженні, nроте… на жаль і ах! Чоловік вже котрий день грив диван, тому я попросила йому полагодити швиденько двері у ванну. Він узяв свої інструменти, постукав кілька разів молотком по дверях, і вона зламалася вже остаточно. Було б вигідніше і швидше куnити нові двері, ніж відремонтувати старі.
Я так і сказала чоловікові, мовляв, дороrий, залиш інструменти, я піду, прийму душ, а завтра викличемо майстра і виберемо разом нові двері. Як ви думаєте, як мій чоловік на моє прохання, здавалося б, невин не, відреагував? Ні, він зі мною не погодився. Чоловік одягнув куртку, взяв гаманець, телефон, цигарки і вийшов надвір. З того часу він живе зі своєю мамою. Нещодавно мені ще й свекруха подзвонила, почав звинувачувати мене, що я не ціную її сина – майстра на всі руки, я і нігтика його не стою і таке інше… Загалом, сподіваюся, скоро все налагодиться.
