Мій начальник вирішив круто заощадити на фірмі. Він вирішив, що якщо половину співробітників відправити працювати додому дистанційно, то можна зняти офіс поменше. Так ще й на електрику та інші витра ти буде йти менше. Виходить хороша така економія. Я теж потрапив до списку тих, хто тепер працюватиме з дому. Спочатку я зра дів, адже не потрібно буде витрачати час на транспорт. Так ще й поспати на одну годину можна довше. Обсяг моєї роботи і години залишилися kолишніми.
Але наприкінці місяця я отримав відчутно менше грошей. Моя зарплата зрізалася, я тут же подзвонив начальнику. Він по початку щиро не розумів, чому я обурююся. – Ви працюєте в максимально комфортних умовах, не виходите з дому, не витрачаєте гроші на транспорт. Що вас не влаштовує? – Як що? У мене зарnлата менше! – Все логічно: ви ж вдома сидите. – Але я вдома не відпочиваю, а працюю. У мене на чай і каву більше йде, раніше ж в офісі перерву робив.
У мене на електрику більше йде, так ще й дзвоню я зі свого телефону, за дзвінки теж гроші. Мій начальник вирішив, що якщо ми всі працюємо вдома, то і напружуємося менше. Значить за його логікою, ми нібито більше відпочиваємо. Але це зовсім не так. Я працюю, як і раніше, тільки з меншою зарnлатою, так ще й витра ти збільшилися. Начальство сказало, що ще подумає, подивимося, що там буде. Але якщо нічого не зміниться, то їм доведеться шукати нового співробітника. Точніше доведеться знайти пів офісу нових співробітників, тому що баrатьох такі умови не влаштовують.