На носі новорічні свята, і я раджу всім — у жодному разі не запрошувати родичів у гості та самим не ходити до них

Advertisements         Тепер, дорогі читачки, ми маємо наукове виправдання, щоб з чистою совістю уникати «коханих родичів». А якщо раптом хтось з особливо активних заявить: «Чому це ти навіть не приїжджаєш, не допомагаєш рідній тітці картоплю копати?» або «Братом називаєшся, а навіть у гості не кличеш», сміливо відправляйте їм посилання на дослідження голландських […]

Продолжение...

Ми з чоловіком робили все можливе, щоб наша єдина донька нічого не потребувала. На жаль, ми не змогли навчити її бути вдячною.

Advertisements         Ми з чоловіком спочатку вирішили народити лише одну дитину через тяжкий характер моїх перших пологів та нашого нестабільного доходу. Як би там не було, ми прагнули дати нашій дочці все найкраще, включаючи якісну освіту та будинок у престижному районі. Проте наші зусилля, схоже, не мали успіху у формуванні її подяки… […]

Продолжение...

Коли дочка запропонувала продати наш двокімнатний будинок і купити простору квартиру в столиці, я одразу поставив одну умову: нова квартира має бути оформлена на мене

Advertisements         Коли Зіні було шість років, моєї дружини не стало. З того часу я не прожив жодного дня для себе. На похороні я пообіцяв дружині, що до кінця своїх днів дбатиму про нашу дочку і любитиму її за нас двох. Зіна росла розумною та слухняною дівчинкою. Вона вчилася тільки на п’ятірки, […]

Продолжение...

Ліза сиділа у вітальні, слухаючи, як телефоном свариться її син, Артем. Він голосно розмовляв з другом, і Ліза не могла не підслуховувати уривки фраз.

Advertisements         – Так, мама нічого не розуміє! — вигукнув він, змусивши Лізу здригнутися. — Вона ніколи не знала, що мені потрібне насправді. Її серце стислося. Вона й уявити не могла, що син, заради якого вона жила і працювала, так думає про неї. Коли Артем грюкнув дверима своєї кімнати, Ліза відчула, як […]

Продолжение...

Вирішили ми залишити доньку на poдичку на кілька годин, тільки забули їй розповісти однy важливу деталь про нашу малечу.

Advertisements         Ця історія сталася, коли моїй онуці, Віолеті, було п’ять років. Вона з батьками мешкає у столиці. Ми з дружиною в іншому місті, а батьки невістки взагалі в іншій країні. Дівчинка у нас своєрідна. З хлопчиками вона шибеник, з дівчатками — бовтанка, зі сторонніми дорослими — жінка з вищого світу. Вона […]

Продолжение...

Я познайомилася з Миколою, коли моїй дочці було десять років. Він відразу поставив умову: дитину від іншого чоловіка він не прийме

Advertisements         Я залишила свою дочку жити з першим чоловіком. Їй тоді було десять років. Так склалися обставини, що я закохалася в іншого чоловіка. Бувають почуття, перед якими неможливо встояти, і саме так сталося у мене з Миколою. Максим та дочка відійшли на другий план, і я була готова поїхати з Миколою […]

Продолжение...

Мені стало так соромно, що я прожила все своє життя і не заслужила співчуття від своїх дітей

Advertisements         Коли я народила двох дітей, була впевнена: на старості вони подбають про мене. Я присвятила своє життя вихованню дочки та сина, але помилилася. Тепер, коли я захворіла і мені потрібний догляд, тому що я не можу обслуговувати себе сама, жоден з них не захотів взяти мене до себе та піклуватися. […]

Продолжение...

Леся була заміжня три роки. У її сім’ї все складалося непогано, але дітей у подружжя не було

Advertisements         Леся була заміжня три роки. У її сім’ї все складалося непогано, але дітей у подружжя не було. І вона, і Михайло сподівалися, що їхні молитви будуть почуті, і незабаром у їхньому житті з’явиться малюк. Поки що вони жили насиченим життям. У Лесі був молодший брат Ігор, який постійно потрапляв у […]

Продолжение...

– Моршин, через Стрий, — голосно оголосив водій маршрутки, запрошуючи пасажирів сідати.

Advertisements         Сьогодні вранці я їхала в маршрутці за маршрутом Львів – Моршин, через Стрий. На зупинці у головного вокзалу у Стриї до водія підійшла жінка середніх років. Вона попросила його відвезти її літню маму до стрійської лікарні, яка знаходилася якраз по дорозі в бік Моршина.   Advertisements         […]

Продолжение...

У баби Клави зіпсувався водогін і вона вирішила послати внучку на колонку по воду. Але спритна онука зробила те, що побачило все село

Advertisements         Син Клавдії, одружившись вдруге, привіз дружину та падчерку, дванадцятирічну Люду, знайомитися з мамою. На початку липня. Повертаючись до міста після вихідних, вирішили залишити дівчинку на тиждень у селі. У понеділок вранці Клавдія сказала онуці: -Людо, сходи-но на колонку за водою. – Куди, куди, сходити? – Здивувалася дівчинка. – Баб Клав, […]

Продолжение...