– Здрастуйте, – з’явився на порозі директора молодий хлопець. – Доброго дня! А хто вас пропустив? – Запитав директор. – Секретарка. Вона знає мене. Я син директора. – Мабуть, kолишнього директора? – Так, колишнього, але директора. Мені тут вже знають. Тож і пропустили. – А хто ви? – Я ж сказав. Син директора. – Я вже зрозумів. Але ким ти на заводі? Начальник, майстер, учень, хто? – Хотілося б бути начальником. Я учень слюсаря, поки що. (St/Q) – Див но, що син директора на такій посаді працював. – І я так думаю. Просто мій тато був старої закваски, важливий. Я вже два роки тут працюю. Багато чого скуштував. Був учнем і токаря, і свердлувальника. Тільки ніде мені не сподобалось. Чи не моє це було. Ось і я прийшов до вас із пропозицією влаштувати мене на тепле місце.
— Ти думаєш, що я не принциповий? Твій рідний батько не призначив тебе начальником, отже, тут щось не так. Яка у тебе освіта? – Я закінчив десятий клас. – І все? Хлопче, тобі краще знайти собі роботу поза заводом. – Ні. Я знаю, ви колись починали, як майстер у батька. І я можу так розпочати. – Так, я починав у твого батька. Але навіщо тобі цей завод? – Просто, я тут у безпеці. Звідси до армії не забирають, працівники дуже потрібні. Ось і я щосили намагаюся триматися тут довше. – Ах, ось у чому річ. Хлопче, ти, звичайно, наполегливий, але для цієї посади тобі потрібно мати потрібну освіту та кваліфікацію. – Так, знаю, тому прийшов до вас, щоб ви призначили мені на цю посаду. Так ні в кого не виникнуть запитаня.
– Так, бачу ти на всі дрібниці звернув увагу. Але я не впевнений, що ти впораєшся з посадою. Все завалиш. – Та ні. Я просто підписуватиму ці, як їх там… – Наряди? – Так точно. – Цікаво. Значить, ви шукаєте тепле місце, але у вас немає освіти, ви хочете високої зарnлати, але тільки наряди підписувати? – Все правильно. Саме таку роботу хочу. – Чудово. Я за годину вже переведу вас у найтепліше місце нашого заводу. – Круто! – Зрадів хлопець, – майстром? – Ні, вантажником. Там, де нестерпна спека, де вантажі найважчі на заводі, де після зміни не відчуваєш ніг. Там я починав і ти туди підеш. – Ні, не хочу… Не треба, гаразд. Я продовжу працювати учнем слюсаря. – Ні дорогій. Ви ж син мого вчителя. Я особисто простежу за якістю вашої роботи. І не дай Боже я помічу, що ти филонишь. Відразу ж вилетиш із заводу до армії. Наказ про переведення хлопця був готовий уже за годину.
