– Мамо, ви з татом живете так нудно. Світ сповнений радості, а у вас одні турботи. – помітила Емма. – Хто забезпечить тебе їжею? Ти покинула інститут, а працювати не хочеш, — з докором відповіла мати. – Бог подбає про мене. Емма була шляхетною дитиною. Вона закінчила музичну школу, добре вчилася. На другому курсі її хлопець взяв її на лекцію гуру. Вона залишила інститут. Вона медитувала та співала мантри. Спочатку Емма намагалася просвітити своїх батьків, але вони відкинули це бездіяльне життя. Вона часто просила батьків фі нансової підтримки для задоволення своїх потреб. Якось вона повернулася додому загадково посміхаючись. – Скоро ви станете бабусею та дідусем!
– А весілля? Хто батько дитини? – Вигукнула мама. – Це дитя Боже. Емма народила прекрасну темноволосу дитину, яку назвала Шива. Лист був виявлений на столі батьками через півроку після її народження : “Тато і мамо! Будь ласка, вибачте мені. Без свого вчителя я безпорадна. Я лечу за ним. Не намагайтеся мене знайти. Тепер, коли у вас є онук, він принесе вам радість”. Протягом п’яти років про неї нічого не було чути. Якось у двері зателефонували. На порозі стояла дочка. Проте батьки не одразу змогли її впізнати.
Вона була одягнена в помаранчевий одяг і зовсім без волосся. Вона змінила свої духовні переконання. Бабуся сказала онукові: “Шива, це твоя мама”. Але хлопчик з жа хом скрикнув. Як виявилося, ”бог” знову зростав усередині неї. – Як ми роститимемо дітей, дочко моя? Ми втомилися. У магазинах усе дорож чає. Ти хоч би попросила алі менти. Однак Емма заперечливо похитала головою, потім почала медитацію. У призначений день наро дилася дівчинка. Вона дала їй ім’я Гаурі. Вдома Еммі було душно, а діти завдавали незручностей. Вона залишила дітей, щоб nродовжити свій духовний шлях.
