З незнайомого номера подзвонили Наталі. Сказали, що чоловік її зрад жує, і якщо вона не вірить, може сьогодні о 6-й прийти за вказаною адресою. Вона одразу вибігла із квартири.

ИНТЕРЕСНАЯ ЖИЗНЬ
Advertisements        

Несподіваний дзвінок обірвав звичний перебіг дня. Незнайомий голос з іншого боку дроту їй повідомив, що чоловік їй зрад жує, і вона може перевірити це сама, якщо з’явиться в готель «Релакс» о шостій вечора. Чоловік уранці їй повідомив, що до дев’ятої затримається на роботі. Наталья сиділа в заціпенінні. По її обличчю не можна було нічого прочитати, але в душі вирувала буря. Велика кількість емоцій душила, серце її швидkо билося. Вона на негнучких ногах пішла у ванну і вмилася, щоб хоч трохи привести себе до тями. Тремтячими пальцями зателефонувала матері. Їй було життєво потрібно з кимось поділитися. Вона намагалася, щоб голос був рівним, а мова зв’язною, але все одно розnлакалася посередині. Мати вислухала мовчки, а потім сказала, що зараз приїде. Хвилини тяглися нестерпно повільно.

Усі п’ятнадцять хвилин, що пройшли в проміжку між тим, як мати закінчила виклик і звуком дзвінка у двері, Наталя просиділа не рухаючись. Подивившись на бліде обличчя дочки, Олександра Романівна похитала головою. – Ой, дівчинко моя, всі мужики сатири. Наполовину – козли, а на іншу – люди. Візьми себе в руки. Вона ляснула її підбадьорливо по плечу і пройшла до квартири, дістала з пазухи пляшку свого фірмового лікеру і поклала на стіл. Наталя здивовано підняла брови. – У нас є дві години, щоб привести тебе до тями, подумати і вирішити, що робити. Вона насильно засунула їй у руку склянку з червоним вмістом, ігноруючи слабкі спроби опору. – Пий! Слухай матусю, будь розумницею . Алkогольний напій обпалив горло, вона прокашлялася, на щоках з’явився рум’янець. На диво, трохи полегшало. Помітивши позитивні зміни, Олександра Романівна задоволено кивнула. – Тепер ближче до справи.

Advertisements        

Вона влаштувалася за стіл, перекинула і в себе склянку напою, а потім продовжила: – Роз лучатись ми з твоїм козлом плануємо? – Роз лучатись? – Наталя розгублено плюхнулась на стілець. -Я не хочу роз лучатися, хочу, щоб у нас все як раніше було. – Зрозуміло. Жінка задумливо почухала кінчик носа. – Значить, у нас такий план. Відправимо в цей твій нещасний готель тітку Олю. Якщо ти підеш, то все рахуй кінчено. Якщо я теж. Не витримаю, їй богу, навалю твоєму Віталіку. Твоя роз лучниця цього й домагається, хоче вас посварити. Інакше навіщо їй ще дзвонити? Враховуючи, що твій чоловік, швидше за все, не в курсі її такої самодіяльності, є надія, що твій Віталік руйнувати сім’ю не планує. Тому відправимо в готель тітку Олю, нехай налякає своїм візитом. Якщо налаштований на сім’ю, кине цю свою фіфу і до тебе прибіжить. Якщо ні – скатертиною доріжка. Наталя розгублено кивнула. Увечері чоловік прийшов з величезним букетом троянд і був люб’язнішим, ніж зазвичай. Мамин план спрацював.

Advertisements