Я жила на півночі, мене звуть Інна. Я наро дилася і виросла в невеликому селищі в незаможній родині. Мати я рано втратила, а з батьком вважаю за краще не спілкуватися, адже він кинув нас, коли мама захво ріла. Від матері мені залишилася дуже тісна, однокімнатна квартирка поруч з гуртожитком. Там в основному живуть вахтовики, ми з чоловіком майбутнім так і познайомилися, коли він приїжджав до нас працювати. У нас відразу спалахнули сильні почуття. Він кілька днів у мене ночував.
Коли він поїхав, я виявила, що ваrітна. Коли Гриша повернувся, я йому все розповіла. Він не сумнівався, що дитина від нього і навіть зра дів, адже давно мріяв про дитину. Йому тридцять п’ять років, а мені тридцять. Ми з ним розписалися, і він забрав мене до себе в рідні краї. У рідному місті Грицька є будинок, йому належить половина, а інша половина двом сестрам. Вони ті ще бестії. Спочатку прийняли мене холодно, робили вигляд, що не помічають, а коли дізналися, що ми з Грицем розписалися і чекаємо дитину, почався сkандал. Вони кричали, обзивали, стверджували, що я нагуляла дитину, а їх брата обдурити хочу.
Життя з ними навіть в різних будинках – пекло. Тані тридцять сім, вона тиран і командир, її навіть власний чоловік боїться, а Катя стара діва сорока років, Таня її як прислугу використовує в своєму будинку. Вони постійно втручаються в нашу сім’ю, заходять до нас додому, як до себе. Дозволяють собі критикувати те, як я побут веду, мене вагітну змушують працювати на своїй дачі, втручаються в наші сімейні kонфлікти, не пропускають нагоди, щоб мене образити. Я чоловіка люблю, але так втомилася жити. Він стверджує, що вони старші за мене, і тому я зобов’язана їх слухати. Він мене жаліє, але в їх присутності змінюється. Що робити?
