Пам’ятайте , є такий іноземний фільм, де головний герой не може нікому говорити ” ні ” . І фільм у комедійному жанрі, тому що багато ситуацій, коли через не хочу герой каже ” так ” . От і я така була, але це зовсім не смішно. Мене з дитинства батьки так виховали, що не можна людям відмовляти у чомусь. Коли щось просять, то треба їм давати те, що хочуть. А якщо відмовиш, це буде грубо з твого боку і неввічливо. Повагу, одним словом, мене навчили висловлювати цим способом. Я ось до одного моменту не замислювалася, чому я так роблю, і чи це правильно.
Розповім вам , як це сталося і чому. Коли я вийшла заміж, ми з чоловіком переїхали в квартиру його бабусі, яку та заповіла моїй позолівці. Але оскільки вона жила за кордоном, і приїжджала лише один раз на рік під час відпустки, вона нам запропонувала пожити там. Ми були раді, що ми зможемо відкласти rроші для початкового внеску. Так ось влітку золовка приїхала, і ми місяць мали жити разом. Якось прийшла сусідка, а ми з нею пили каву в той момент.
Та попросила у мене трохи цукру, ванілін та соду. Я встала , почала збирати все, а золовка її випроводила з квартири. Я подумала, що їй дивна така поведінка сусідів, адже за кордоном такого немає. А вона розлютилася на мене і сказала, що так більше не може nродовжуватися. І стала мене розуму вчити. І я зрозуміла, що ніколи нікому не кажу “ні”. Я усвідомила помилку всього свого життя і тепер стала щасливішим. Я шалено вдячна моїй золовці за те, що вона мені так доnомогла.
