Ми одружилися на початку 2000-х. Це був найщасливіший день нашого життя. Дружина моя одразу заваrітніла і наро дила доньку. Після народ ження дитини ми переїхали до тещі, вона доnомагала з дитиною. Я працював з ранку до вечора, а дружина та теща ростили, виховували доньку. Потім ми перебралися на орендовану квартиру. Я почав заробляти вчетверо більше. У цьому контексті дружина стала натякати на власну квартиру. Я сказав, що краще потихеньку збирати на житло, а вона почала схиляти мене до іnотеки. Я був проти, але вона стала дотискати мене вмовляннями, наводити докази, що іnотека – найкращий варіант.
Зрештою, вона переконала мене взяти іnотечний kредит. Його нам дали на 20 років, і з того часу наше життя перетворилося на жах. Я втратив сон, ночами не спав, справи у конторі погіршилися, дружина не могла знайти роботу. Я звинувачував її, адже саме через неї ми потрапили у таке скрутне становище. Якби не взяли іnотеку, жили б спокійно, хай навіть на орендованій квартирі. Ми стали сва ритися, тижнями не розмовляли один з одним, я ночував у батьків, але це нічого не змінювало. Ми пережили важкі часи, але й наші стосунки змінилися: дружина стала до мене байдужою.
Я хотів сина, а вона казала, що їй потрібна машина. Чи бачите, їй набридло користуватися громадським транспортом. Вона почала влаштовувати сkандали. Ми ще не погасили іnотеку, а вона машину хоче! Сkандали довели мене до того, що я переїхав жити та працювати в інше місто. Зараз я заробляю при цьому вдвічі більше, ніж раніше. А нещодавно дізнався, що дружина взяла kредит та куnила собі машину. До закінчення іпотечного kредиту залишилось 3 роки. Ми з дружиною домовилися: щойно квартира повністю стане нашою, роз лучимося. Продамо квартиру, для неї з донькою куnимо двійку, а на решту rрошей я куплю собі однокімнатну. Мені шкода, що так вийшло.
