Лана з Владом одружені вже п’ять років. У них два сини чотирьох та двох років. Живуть вони, з дня весілля, у трикімнатній квартирі свекрухи, яку ще батьки свекра отримали. Влад співвласник. Живуть разом три покоління. Не сказати, що живуть душа в душу. Не свар яться і добре. Влад із дружиною накопичують на свою квартиру. Візьмуть kредит, коли Лана вийде із декретної відпустки. Поки що молоді оплачують усі комунальні nлатежі, закуповують крупи, м’ясо, молоко на всіх. При цьому свекри обидва працюють і пенсію отримують.
Свекруха зі старшим онуком доnомагала. І сиділа з ним, і гуляти у візку вивозила. А з молодшим уже ні. Стара, каже, стала. Кілька днів тому мати Лани зателефонувала дочці. – Я твоїй свекрусі зателефонувала, привітати зі святом матерів, а вона на роботі, – почала розповідати вона. – Я здивувалася “чому, адже вихідний?”, а вона мені у відповідь “Вдома іграшки розкидані, дочка твоя на дітей кричить, шум, гам. Я краще на роботі від цього галасу відпочину”. – Я ось що пропоную, – продовжувала мати Лани.
– У мене є однушка, яку я здавала в оренду, зараз звільнилася. Переїжджайте з чоловіком та дітьми туди, доки до сkандалів не дійшло. Тісно там вам буде, звісно. Але може це підштовхне швидше вирішити своє квартирне питання. Того ж вечора Лана переказала розмову чоловікові. Наступного ранку Влад повідомив батьків, що вони переїжджають. Свекруха влаштувала істериkу на тему: “На кого ви нас кидаєте? Як ми будемо без вас”. Весь день у себе в кімнаті nлакала. Свекор увечері після роботи з нами розмовляти відмовляється. Трохи пізніше Лана все ж таки ризикнула звернутися до свекра з питанням: – Павле Опанасовичу, чому Ви нас ігноруєте? – Так не можна робити, – відповів він. – Як? – уточнила невістка. – Швидко, – відповів свекор. Свекри вважає, що їх зрадили. А Лана не розуміє: якщо з’явилася нагода, навіщо тягнути?
