Зі своїм чоловіком ми зареєстрували шлюб через півроку після знайомства. Чоловік наполягав на тому, щоб я стала домогосподаркою, удосконалювалася в приготуванні їжі і зробила з нашої квартири затишне гніздечко. Я була тільки “за”, оскільки самій подобалися такі клопоти. Відносини зі свекрухою склалися такі, що іноді вона мені здавалася матір’ю. Вона мене багато чому навчила. Вона часто приходила до нас. Ми стали подругами. Мені з нею спілкуватися було набагато цікавіше, ніж з однолітками… Місяців шість потому, я помітила якусь нервозність у чоловіка. Чомусь він став частіше цікавитися моїми зі свекрухою відносинами. Я чесно говорила, що краще і бути не може. Однак, судячи з його реаkції, він мені не вірив. Зараз, я, озираючись назад, розумію, що зміна настрою мого чоловіка збігалася з приходом свекрухи до нас в гості.
Я питала його, чому у нього виникли такі питання, але він щоразу йшов від відповідей. Однак, чим далі, тим похмурішим ставав мій чоловік. Я стала помічати, що він мені не вірить. Докучав, влаштовував формені допити. Сkандали у нас стали регулярним явищем… Одного разу я десь “посіяла” ключі і довелося піти на роботу до чоловіка. Там я застала його за бесідою по телефону. Я зрозуміла, що діалог про мене, і прислухалася. Співрозмовника я, звісно, не чула. Але було очевидно, що той розповідав, де я була і що робила. І, як я запідозрила, розповідав очевидну брехню. Побачивши мене, чоловік перервав розмову. Я запитала, з ким він говорив. Той відповів, що з мамою. Я перевірила-це було так.
Я не могла зрозуміти, навіщо їй це треба, чому вона зі мною так. Адже між нами прекрасні відносини. Свекрусі я подзвонила з дому. Чекала пояснень, але отримала звинувачення: я аферистка, обкрутила чоловіка і сіла тому на шию; він працює, щоб мене, бариню, утримувати; а поки він трудиться я заводжу шашні на стороні… Я вnала в ступор і, нічого не кажучи, просто натиснула “відбій”. До приходу чоловіка я все ще перебувала в աоці. Так що, коли той став звинувачувати мене в тому, що я накричала і ображала непристойними словами його мати, я взагалі трохи в непритомність не вnала. Він навіть не став мене слухати, зібрав свої речі і пішов до мами… Вже рік, як я живу одна. І щовечора мене мучить одне питання-чому свекруха так обійшлася зі мною? За що?