Коли ми з Настею зустрічалися, у нас з її мамою були хороші взаємини. Часто ходив до них в гості, і майбутня теща прийняла мене. Скоро ми одружилися з Настею. У шлюбі вже три роки. І після цього ставлення тещі до нас змінилося. Те, що вона приходить до нас в гості і на зв’язку з нами, нормально. Але вона робить це постійно. Дзвонить нам і вдень, і вночі, і неважливо, що нам на роботу, потрібно виспатися. Приходить до нас в гості сюрпризом. Дружина спробувала натякнути їй хоча б зателефонувати і попередити, що збирається в гості. А то ми приходимо з роботи втомлені, а тут у нас неждані гості.
Вона ще й образлива. < < Невдячна ти, Настя. Я ростила тебе одна, думала будеш доnомагати мамі. А ти… тобі все одно. Доньці не подобається, що мама в гості приходить. Яка rаньба!>> Я теж спробував поговорити з нею, думав на мої слова зверне увагу, але ні. Я розумію, що вона живе одна, і, можливо, їй нудно, але вона працює, ще навіть не на nенсії, є подруга, іноді зустрічаються. Нам потрібен відпочинок, постійно знаходитися у нас в гостях не найкраще рішення. Не знаю, чого вона домагається. Тиждень тому дзвонить в неділю о сьомій ранку.
– Ви що, спите? – яке див не питання, неділя ж, – скоріше приїжджайте. Настя, мені потрібна твоя доnомога. Я порізала палець, не можу нічого робити. А потрібно в магазин, і готувати теж. Свої справи залиш на потім. Мамі потрібна доnомога! Дружина попросила сфотографувати палець, щоб зрозуміти, що взяти в аnтеці. – Мам, ти що, знущаєшся? Там же маленька подряпина. Дзвониш о сьомій ранку у вихідний день. Впораєшся сама. Все, бувай. І знову дружина невдячна дочка, не піклується про маму. Як донести до неї, що це занадто, і що така настирлива поведінка не до місця, нам не подобається, не знаємо.
