Скільки я пам’ятаю, у мене була мрія подорожувати. Може, це передалося мені у спадок, не знаю, але це не було просто бажанням. У дитинстві я уявляв, що коли виросту, у мене з’явиться карта, де я відзначатиму всі країни світу, де я побував і протягом короткого часу там всі країни будуть відзначені. Коли мені виповнилося вісімнадцять, я вступив до університету в іншому місті і почав жити самостійним життям. Я вступив на той факультет, куди завжди бажали батьки. Але це не було те, чим я хотів робити все життя. Я любив історію, але батьки не дозволяли займатися цим професійно. На четвертому курсі я пішов з інституту, знайшов собі роботу, і, звичайно, про це не розповів батькам.
Через чотири роки я став заробляти настільки, що міг дозволити собі подорожувати. І ось, мені вже 27, і я куnив на свою найближчу відпустку квиток до Європи. Я думав звільниться з роботи, бо не знав, що буде завтра, яке рішення я ухвалю. Я жив одним днем. Я побував у всіх країнах Європи, і ось одного разу на дорозі до Польщі в автобусі до мене підійшла дівчина. Навіть не привітавшись, запитала: -Ви з України? -Так, але як ви дізналися? – здивовано спитав я. – Я так і знала. Давайте я познайомлю вас з однією людиною, потім ви все зрозумієте.
Це була дуже загадкова пропозиція, але я погодився. Коли ми вийшли з автобуса, нас зустрів високий статний чоловік. Він був копією мене, як дві краплі води. В мене було дуже див не відчуття. Раніше я думав, що таке можливе лише у кіно, але він був дуже схожий, як моя ідентична копія. Його звали Кирило. Він переїхав сюди рано у дитинстві. Це дівчина, яка виявилася його дружиною, відвезла нас прямо до ме дичного центру, де нам зробили тест. І знаєте, що? Тест показав, що ми з Кирилом – рідні брати. Я не вірив своїм вухам. Він не пам’ятав нічого про своїх батьків, а ріс у бабусі з дідусем, до яких ми одразу вирішили вирушити за відповідями на наші запитання. Ви не уявляєте, скільки думок у мене в голові було, скільки варіантів того, що було, і що могло б бути, якби я не поїхав на цю подорож. Я не зустрів би свого брата-близнюка, який навіть за характером такий схожий на мене. Незабаром ми купили квитки на батьківщину. На нас чекає довга і складна розмова з батьками.
